Вівторок, 26.09.2017, 00:16
Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » 2017 » Березень » 3 » PISA-2018 в Україні:Міжнародна програма з оцінювання освітніх досягнень учнів
11:26
PISA-2018 в Україні:Міжнародна програма з оцінювання освітніх досягнень учнів

Імовірний лакмусовий папірець реформування системи освіти

      У Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» Президент задекларував амбітне прагнення — увійти до ТОП-50 країн-учасниць найвпливовішої та наймасштабнішої міжнародної системи оцінки якості освіти PISA

      Відтоді у ЗМІ, на освітніх форумах та конференціях активно обговорюють приєднання України до учасниць міжнародного тестування PISA. Звучать сподівання, що саме PISA стане каталізатором освітніх реформ у нашій державі. Адже результати дослідження дадуть змогу:

  • визначитислабкі місця вітчизняної середньої освіти порівняно з іноземними освітніми системами
  • забезпечити кроки для переходу до динамічної та якісної світи.

     Абревіатуру PISA інтерпретують як Programme for International Student Assessment (Міжнародна програма з оцінювання освітніх досягнень учнів).

     Як проходить дослідження PISA

     Історія міжнародної програми PISA започаткована 1997 року. Дослідження на міжнародному рівні координує Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що об’єднує 34 країни світу з найбільш потужними економічними системами.

     Участь у дослідженнях беруть 15-річні школярі країн-учасниць, які навчаються у 7-8-х класах. Такий віковий «ценз» пов’язаний із тим, що саме у 15 років школярі більшості країн світу завершують навчання у середній школі.

     За програмою здійснюють:

  • аналіз інформації про:

             – рівень знань 15-річних підлітків усіх країн-учасниць дослідження

            – вміння учнів практично застосовувати здобуті знання

  • порівняння даних аналізу.

     Тестування

     Рівень знань школярів оцінюють за підсумками тестування на паперових або електронних носіях. До розроблення текстів завдань для тестування залучають представників сорока країн світу.

     Процедура розроблення, адаптації та перекладу завдань усіма мовами країн-учасниць дослідження займає близько шести місяців.

     Завдання стосуються трьох категорій знань, кожну з яких раз на три роки визначають як провідну:

  • природничі науки
  • математика
  • читання з інтерпретацією прочитаного.

     Результати міжнародного дослідження публікують у вигляді рейтингу країн-учасниць програми у кожній із трьох категорій. Знайти їх можна на офіційному веб-сайті ОЕСР.

     Акцент у дослідженнях зводять на вмінні 15-річних учнів використовувати в повсякденному житті знання, уміння й навички, здобуті за роки навчання у закладі середньої освіти. Саме тому тести носять нетривіальний характер — необхідно розв’язувати ситуаційні завдання за трьома згаданими категоріями, що не мають нічого спільного з національними освітніми програмами кожної з країн-учасниць дослідження.

     Кожен модуль складається з шести завдань, що розміщені в порядку зростання складності.

     Щоб виконати завдання модуля, не потрібні складні арифметичні формули чи специфічний природничий глосарій. Завданнями куди більше перевіряють розвиненість логічного мислення, вміння віднайти кілька шляхів вирішення (нерідко одне завдання в тесті має більше двох варіантів правильних відповідей).

     Тести з читання передбачають уміння учня знайти відповідь на поставлене запитання в контексті прочитаного тексту.

     Головна мета тестування — проаналізувати можливість практичного застосування в нетрадиційному контексті тієї теоретичної інформації, яку школяр здобув у процесі шкільної та позашкільної освіти.

     Тестування PISA ґрунтується на парадигмі безперервної освіти.

     Як наслідок, ліпші результати у тестуванні отримують школярі з тих країн, де система освіти відштовхується від максимального практицизму (зразковими у цьому питанні є канадська та фінляндська освітні моделі).

     Дані, отримані в результаті тестування, аналізують і стандартизують

      Кожна країна отримує свій середній бал. При цьому середній бал усіх країн-учасниць дослідження стабільно дорівнює 500, а відхилення становить не більше 100 балів

     Результати дослідження показують, наскільки середній по країні результат школярів різниться від середнього результату учнів іншої країни  

    Оцінювання відбувається окремо за кожною з обраних дисциплін

     Опитування

     Окрім тестування, ОЕСР пропонує опитувальники. Причому їх заповнюють не лише 15-річні школярі, а й директори загальноосвітніх закладів.

     Опитувальники для школярів містять орієнтовно перелік питань щодо:

  • інтересу до навчання
  • батьківської опіки
  • впливу на учнів міграційних, соціально-економічних, політичних та інших процесів, що відбуваються у їхній країні
  • інтересу до природничих/математичних наук і до читання тощо.

     Опитувальники для директорів шкіл включають питання на кшталт:

  • актуальність навчальних планів та програм
  • ефективність управління навчальним процесом
  • залученість батьків до освітнього процесу
  • психологічний клімат у шкільному середовищі.

     За бажанням відповідні опитувальники заповнюють і батьки учнів, і вчителі. Також підлітки можуть отримувати додаткові опитувальники, зокрема щодо професійного вибору, фінансової грамотності.

     За допомогою контекстних анкет збирають первинну інформацію про учнів, а також про середовище, яке прямо чи опосередковано впливає на показники рівня освіти в країні.

     Програма є результативним і потужним інструментом моніторингу стану освіти в країні. Саме тому впливовість PISA з кожним роком зростає.

         Тож число країн-учасниць програми зростає:

Рік Кількість країн-учасниць PISA Кількість школярів, які взяли участь у дослідженні, тис. осіб Провідна дисципліна
2000 32 265 Читання
2003 42 275 Математика
2006 56 400 Природничі дисципліни
2009 64 500 Читання
2012 65 510 Математика
2015 72 550 Природничі дисципліни

     Навіщо PISA Україні

     Поштовхом до участі України у дослідженнях PISA стала Стратегія сталого розвитку «Україна-2020». Цього року ОЕСР погодила участь України у дослідженні. Тож наша держава разом з іншими 70 країнами-учасницями PISA-2018 бере активну участь у підготовці .

     Результати дослідження дадуть змогу:

  • неупереджено оцінити якість вітчизняної системи середньої освіти
  • обрати найефективніший вектор освітніх реформ на національному рівні
  • розвинути інформаційні системи в загальноосвітніх навчальних закладах
  • імплементувати систему освіти, що ґрунтуватиметься на компетенціях
  • підвищити якість освіти
  • реалізувати нові ініціативи в освітній сфері, спираючись на досвід зарубіжних колег.

     Окрім того, Україна зможе:

  • дослідити 15-річний досвід країн-учасниць програми PISA
  • проаналізувати ефективність застосовуваних стратегій на кожному з етапів їх історичного розвитку.

     Це особливо актуально в час реформування систем середньої та вищої освіти в Україні. Опираючись на освітні стратегії колег як орієнтир, апріорі можна побудувати власну якісну та ефективну освітню систему, що відповідатиме викликам сучасності.

     За перманентної участі в Міжнародній програмі з оцінювання освітніх досягнень учнів Україна проводитиме безперервний моніторинг освітніх тенденцій та вибудовуватиме освітню політику, засновану на фактичних даних.

     Втім, чимало скептиків не вірять у позитивні зміни у вітчизняній освіті після 2018 року, оскільки програма PISA лише діагностує «хвороби» середньої школи. Є побоювання, що Україна вкотре витратить чималі кошти на участь у міжнародному дослідженні (як то було у 2007 і 2011 роках в TIMMS), а його результати не стануть підґрунтям для інноваційних управлінських рішень в освітній сфері.

     Однак 15-річний досвід інших країн демонструє протилежне — на результати міжнародного освітнього дослідження належно реагує керівництво країн-учасниць, що втілюється у впровадженні освітніх реформ. Адже PISA містить не лише інструментарій дослідження, а й надає урядам країн-учасниць політико-стратегічні рекомендації задля підвищення конкурентоспроможності їхніх освітніх систем.

     Більше того, результати дослідження є цінними не лише на макрорівні, але й на мікрорівні. Адже самі підлітки, їхні батьки та вчителі матимуть змогу зробити висновки щодо недоліків у нинішній системі освіти і намагатимуться, за можливості, внести корективи в навчальний процес.

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/302-qqq-16-m12-19-12-2016-movrniy-lakmusoviy-paprets-reformuvannya-sistemi-osvti

Будь-яке використання матеріалів можливе лише за наявності гіперпосилання.

 

Переглядів: 81 | Додав: romachkin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Новини

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz